Сова, не родить солов’я!
Гласить людська наука.
У вбивць така ж буде сім’я,
У сина , батька, внука.
Жеда до крові та знущань,
Насильство до безтями.
Бажання впитися в гортань
Смердючими зубами.
Ще й хрест натільний на собі,
Нести, ніби на вдачу,
А чорт рогатий, у тобі,
Від щастя, ледь не плаче.
Сьогодні пекло без чортів ,
Там жодного немає.
Усі пішли до москалів,
Їх руський дух приймає.
Бо як ще можна пояснити,
На що спроможні ті кацапи.
”Святий “Кирило недобитий,
Призвав убивство прославляти.
Прикрившись іменем Ісуса,
Пагон ховаючи під гризу,
Чорна душа , як в сажотруса.
Із верху піп, а демон знизу.
Молімось , браття! Бог почує!
Він допоможе стерти лихо.
Святе письмо про те віщує,
Що після бурі, буде тихо!
Але у цій війні кривавій,
Нам головне - людьми лишитись.
Щоб ті чорти в нас не влізали,
Із Богом в серці, треба битись!
Геть матюки із свого рота,
Бо ними біса притягаєш.
Ти вище, ніж ота босота,
Ти Батьківщину захищаєш!
Ми ворога свого здолаєм,
Про це пісні будуть складати.
А «Ще не вмерла »заспіваєм,
Щоб всьому світу нагадати:
Ми українці! Народ Божий!
За нами Правда! Наша віра!
У пеклі згине стан ворожий!
Бо з нами Бог! І з нами сила!
12.04.22р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966505
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 24.11.2022
автор: Степан Олександр