З свого самого існування ,
Із нами поряд йде страждання .
Воно завжди було присутнє,
Тільки із ним буде майбутнє .
Така чудова мить кохання ,
З народженням прийде страждання .
А як погані будуть діти ,
Страждати буде, чи радіти ?
Коли дитя мав птах злітає ,
Хто з них щасливий, хто страждає ?
Яка любов на смак буває ?
Пізнає той , хто лиш страждає .
Що є воно оце страждання ?
Це після дії порівняння ,
Коли ступив у невідоме ,
Чи загубив таке знайоме .
Може страждання це насіння ?
Що проросте немов спасіння ,
Бо навіть Бог і той страждав ,
Як на хресті життя віддав …
То може це дарунок долі ?
І тих страждань треба як солі ?
От тільки , як потрібно жити,
Щоб рівномірно посолити?
22.1122р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966294
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 22.11.2022
автор: Степан Олександр