А що ти бачиш крім себе?
Заплетені стрічки в волосся...
А небо? Всміхається? Та тільки для тебе???
І промені сонця дарують тобі лиш колосся?
Що бачиш?
Здригається в плачі пташка,
Ім'я її - Україна...
А ночі ллють сльози, материні, дитячі, дівочі,
Від хати до хати, від тину до тина...
Війна - то недоля, не мати, то- відьма,
Кульгає з косою у полі...
Прокинься, Тарасе! Ти чуєш?
Спотворюють п'єсу " Назара Стодолю"!
2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2022
автор: Каа3003