І знову спатиму без тебе
Джмілями рояться думки
Мені присутність твоя треба
А не щось інше навпаки
Про тебе мрії, сновидіння
Ти не така, як інші, факт
У тебе, гени і коріння
І людяний такий формат
А можно, спатиму і тебе?
Хоча б у сні, не на яву
Накрию плечі синім небом
Адам як Єві, у раю.
І берегтиму мов веселка,
Яскраві влітку кольори
Мені лиш ти, як є і треба
Щоб вдвох летіти до гори
А, якщо що, горою стану
То щоб не скривдили вітри
У мене будеш серед лану
Ще хризонтемою цвісти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2022
автор: Урюпін Анатолій Іванович