Останні теплі дні, розчервоніле осені шатро,
Гарячим подихом парує молодь ліхтарями,
Під коміром намисто рук твоїх тепло,
Розпалює багаття ночі до нестями..
Окопна свічка виливається теплом,
Крізь кольоровий сон зігріємо долоні,
У небі соколом здіймаюсь золотим щитом,
З Архистратигом вздовж усіх кордонів.
Страх любить темноту і подих забива,
Твоя свіча на підвіконні як Господня варта,
Освітлює міста її Неопалима купина,
Покровом береже нас Пресвята Оранта.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2022
автор: Валерій Лазор