Розлука на пероні

Згадалося,  як  мусив  у  метро
прощатися  з  тобою  на  пероні,
ховаючи  під  миршавим  пальтом
палку  журбу  і  прикрощі  сезонні.

Навколо  тлум  байдужих  вирував,
тоді  як  ми,  тендітно  сплівши  руки,
повторювали  втішливі  слова
про  те,  що  й  не  помітимо  розлуку.

Ступила  до  вагону  ти  вкінці,
щоб  миттю  двері  гупнули  нечуло,
почавши  лік  буремних  місяців,
які  від  злуки  тільки  відштовхнули...

[i]10.IХ.22  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2022
автор: Прозектор