Хотілось пізнавати Світ у гонці,
Як за плечима неслось мало літ,
Я намагався наздогнати Сонце
Та мчав навколо поля оксамит.
А Сонце залишалося далеким,
Смішки іскрились, як в твоїх очах
Тож втомлено я біля річки хекав,
А час дзюрчав водою у ключах.
Смішні слова у вись тоді закинув:
Я доганяти тебе й не хотів.
Прощалася ти криком журавлиним,
З тобою відлетіло троє слів.
Допоки в білім світі Сонце сяє,
Допоки кожний ранок настає.
Три слова у одному не згасають.
Це значить – ти в моєму серці є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: Андрій Ключ