Листопадова пізня година,
Осінь... сонце не має снаги.
...Не дрімає моя Україна,
Бо не сплять і її вороги.
Кожну хвильку - бійці на сторожі,
Всякий порух відчують і звук.
А для нас вони - ангели Божі,
Що взяли грізну зброю до рук.
Захистити, закрити, звільнити
Від нечистої сили - русні...
Щоб могли ми в майбутньому жити
В зовсім іншій прямій площині.
Нам казали, що це неможливо,
Побороти породження тьми.
Україно! для світу ти - диво!
І твої непокірні сини!
Українці! нас дуже багато!
Ми - один український народ!
Мир настане, ми віримо свято,
Це - найкраще з усіх нагород!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: majra