Подруга-шиншила

Проживає  в  мене  вдома
заповзятлива  шиншила
без  уявлення  про  втому
чи  про  те,  наскільки  мила.

Хитро  звужуючи  очі,
що  мов  сяйні  намистинки,
шурубурить  цілі  ночі,
ну  а  вдень  мерщій  в  хатинку.

Лиш  до  неї  обізвуся,
як  майне  назовні  хапко,
зворушивши  пишні  вуса
й  стаючи  на  задні  лапки.

Умостившись,  ніби  стовпчик,
так  і  сяк  почепуриться,
хвильку  щось  обмислить  мовчки  –
скік!  –  і  звисне  на  решітці.

Черевце  пухке  покаже,
чим  смішить  безперестанно,
а  коли  на  бік  приляже,
то  з  утіхи  серце  тане!..

Певно,  днів  таких  немає,
щоби  з  нею  в  сум  хилило,
через  що  й  люблю  без  краю  
Шуру,  подругу-шиншилу!

[i]02.VІІ.22  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2022
автор: Прозектор