Не смію годити зажурі,
оскільки чи вистою в світі,
як гирею стану носити
в собі міркування понурі?
Не матиму спокій та щастя,
читаючи безбач новини,
інакше потраплю безвинно
у лапи повсюдним напастям.
Торкатиму те не надміру,
що урвища часу ковтнули,
адже не змінити минуле,
хоч як би не прагнути щиро.
[i]15.ІІ.22 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2022
автор: Прозектор