Вдовж оплоту біля хати,
коло заростей малини
зеленіє яро м'ята,
уславляючи ці днини.
У туманному убранні,
подарованому літом,
духмяніє там щорання,
щедро росами полита.
Не боїться вітровію,
що скубе сонливі трави,
бо навзаводи зігріє
сонце бризками заграви
[i]29.VІ.21 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2022
автор: Прозектор