Вдовж оплоту біля хати,
коло заростей ожини
зеленіє яро м'ята,
розкошуючи в ці днини.
Вмита свіжістю світання
і серпанком оповита,
духмяніє там щорання,
щедро росами полита.
Не боїться вітровію,
що скубе сонливі трави,
бо навзаводи зігріє
сонце золотом заграви.
[i]29.VІ.21 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2022
автор: Прозектор