Можливо хтось і прошипить,
що недоречно пити роси.
А я по ній гуляю босий,
стрічаю вранішню блакить.
Хай заздрять люди та мовчать.
Бо, що мені перестороги?
Яка трава окрай дороги!
Вдихніть хоч раз цей аромат
і зрозумієте, вона
лікує за пігулки краще,
а ви вважали я пропащий
гуляючи по ній щодня.
18.10.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2022
автор: Микола Соболь