Хапаю мить, яка вже не для мене,
А в пальцях залишаються пір'їнки.
Випорхує укорте, й не поверне.
Мені ж її рожевого відтінки
Були б ще до лиця, так думать хочу.
Тож затріпоче серце знов до миті.
Вхопить? В руках залишиться торочка,
Якою ми були із нею зшиті.
Й покотиться у даль клубком рожевим,
І нитки не залишивши по сліду.
Шукать не варто, зникне за межею
Прожитого іще одного літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963248
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2022
автор: Lesya Lesya