Пиши хоч в уяві, що я за тобою...
Насправді ж давно, відчуваю,- сама.
Знов пробираюсь у хід за весною,
Тією, що осінь колись підвела.
Усе, що казала тобі,- мимоволі...
Довіра сполохано шепче в туман.
І більше нічого нема у стодолі,
Більш не збереться до купи муар...
А ти поспішай, розсипай намистини,
Я все одно за жагою зберу,
Опісля- з'єднаю в потоці рутини.
Тільки тобі це не треба... Живу...
14.10.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2022
автор: Сара Ґоллард