Втомились? Звісно, що втомились.
Всі так втомились від війни...
Та вороги ніде не ділись,
Лютують, бісяться вони.
То ґвалтували і знущались,
А то палили геть живцем,
І мертві скрізь тіла валялись,
І хоронили їх тихцем.
Втомились слухати новини
Про вбивства, обстріли, біду:
Когось в будівлі привалило,
Когось шукають. Чи знайдуть?..
Втомились жити на руїнах
Без світла, їжі та води,
Скитатись по чужих країнах -
Вернутися ж нема куди.
Втомились слухати сирени,
Щораз спускаючись в підвал,
Про близьких думати щоденно,
Що їдуть в місто, на возкал.
Втомились ждати перемогу
Й коли та раша пропаде,
І тамувати біль, тривоги...
Немає ж спокою ніде.
Всім важко, всі ми вже втомились...
Та прошу, завжди пам’ятай:
Дівчата й хлопці більш втомились,
Ті, що боронять рідний край!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2022
автор: Ольга Калина