Пам’яті маестро
(Керпатенко Юрію Леонідовичу)
Живіть, маестро, в пам’яті людей,
душі не можуть росіяни вбити.
І навіть серце вирвавши з грудей,
Вас не скорили кляті московити.
Бо хто вони? – недолюдки, орда
таким Господь не дав добро творити
біда, біда… від них одна біда
і тхне несамовито оковита,
і смерть смердить довкола мос*каля
від Кенігсбергу й за кордон Сибіру.
Не відаю, як носить їх земля.
Ну, що ж, маестро, спочивайте з миром.
16.10.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2022
автор: Микола Соболь