Із теплого літа вертаємось в осінь
За нею морози, за нею зима
Туманні світанки, холоднії роси
І ця нескінченна війна.
Щоб ми не робили, куди б ми не бігли
Вона з нами поруч, як змій вогняний
Одне лиш втішає- весь світ з нами поруч
Отож не втрачаємо наших надій.
Нехай пожовтіли зелені дубрави
Ще небо дарує ясну голубінь
Покрова нам знову усім нагадала
Що недовговічна осіння теплинь.
Пора утепляти і вікна, і двері
Пора гнати орків-щоб здох їхній рід
Пора добивати рашистске це стерво
Щоб раз і назавжди закінчить похід!
15.10.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2022
автор: wanatol