Для тих, хто має уші віслюка
й ковтає все лайно з телеекрана
роздули культ – Сашка Пово**знюка
і крутять на вечерю та сніданок.
Це, певно, все, що любить наш народ:
хамло, судимість, матюки із рота…
А для таких усі ми бидло й скот,
панам ніколи не указ голота.
Питаю вкотре всіх: «То хто ми є?
Чийого роду, племені ми діти?» –
Та кажуть: душу гріє лиш своє.
А звідти і ростуть всі наші біди.
14.10.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2022
автор: Микола Соболь