Уві сні я провідав свій край
попід витканим темінню тлом,
на якому зоря будь-котра
висявала відрадне тепло.
Тінь загаслого дня забрела
саме десь у сирі чагарі,
тож на все навивалася мла
під настирне ниття комарів.
Чув, як жаби горлали невлад
вперекір суголоссю ланів,
розглядаючи обриси хат,
що моргали з-за лип вдалині.
Сумовито гукала сова
з гущини розкуйовджених крон
і не тямила геть голова,
що то тільки запроданський сон...
[i]28.ІV.22 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2022
автор: Прозектор