А серце матері в тривозі:
Син - зниклий безвісти, пропав.
Можливо, зараз десь в дорозі
Поранений, тому й відстав;
Можливо, зараз непритомний
Лежить в лікарні чи в людей.
А чи живий він, чи здоровий?
Ой, як же мати жде вістей!
Одне лиш слово щоб почути,
Чи хоч би натяк, чи сигнал,
Адже того не може бути,
Щоб Бог кровинку відібрав.
Та жевріє надії вогник.
І серце каже, що живий.
Вона чекає, вперто вірить
І непохитна в вірі тій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2022
автор: Ольга Калина