[i]Ліва сторона картини[/i]
Наліво жести фарисейські
фальшиві вирази облич
у фалдах тисяча вагань
в шпарках очей тверда рішучість
Жерці розбитих вівтарів
солдати зраджених присяг
зіпершись спинами на місто
спокійно дивляться на страту
Суворий синій блиск шоломів
в рук арках гострі вістря списів
калічать неба лівий бік
на камінні каміння
грубі гребені мурів
у кам'яних бійницях
випалене небо
самотня вежа наче щогла
глибока вежа наче згаслий крик
довговолосі голови пророків
лежать в глибоких олов'яних мисках*
це місто
і закам'янілі люди
це ліва сторона картини
і світу
[i]Фон[/i]
Пагорби - схвильована земля, протяжне зітхання хмар
небо відкрите в синь, синь придорожніх барвів
ще п'ять тополь, ще п'ять струнких тополь
п'ять ангелів -
Запізно
[i]Права сторона картини[/i]
Ти дав їм слово
чулі руки
зілля від ран
і помирання
і яву ангелів
А зараз тиша
свист меча
І піт смертельний
і чекання
з Давидової пращі каменя
Тільки зітятий вітер плаче
тільки тремтить зітятий обрій
Від змахів дужих -
Трава добріша за людей
підкреслює оливи зелень
За мить в ній голова потоне
а потім чистою спливе
не зрошена людським страхом
[i]* Яким же треба бути веселуном, щоб назвати німби олов'яними мисками. А був
Fra Angelico Beheading of Saint Cosmas and Saint Damian (between 1438 and 1440), tempera on wood, Loure Museum
Фра Анджеліко Усікновення голови святих Козьми і Даміана (1438 - 1440), темпера на дошці, Лувр
Написана для трапезної монастиря Сан-Доменіко у Фьєзоле. Поступила в Лувр в 1882 г.
[/i]
[b]Zbigniew Herbert FRA ANGELICO: MĘCZEŃSTWO ŚWIĘTYCH KOSMY I DAMIANA[/b]
[i]Lewa strona obrazu[/i]
Na lewo gesty faryzejskie
fałszywie ułożone twarze
we fałdach tysiąc wątpliwości
a w szparach oczu twarda pewność
Kapłani zwalonych ołtarzy
żołnierze krzywej przysięgi
oparci plecami o miasto
patrzą spokojnie na męczeństwo
Surowy błękit blask na hełmach
a w rękach łuki ostre włócznie
kaleczą nieba lewy bok
kamień na kamieniu
murów gruby grzebień
w kamiennych strzelnicach
wypalone niebo
wieża samotna jak maszt
wieża głęboka jak stłumiony krzyk
podnoszą głowy długowłosych proroków
na głębokich cynowych misach
To jest miasto
i kamienni ludzie
i to jest lewa strona obrazu
i świata
[i]Tło[/i]
Wzgórza - ziemia wzruszona, podłużne westchnienie obłoków
niebo otwarte na błękit, błękit o barwie podróżnej
i jeszcze pięć topoli, pięć wyprężonych topoli
pięciu aniołów -
Za późno.
[i]Prawa strona obrazu[/i]
Dałeś nam słowa
czułe ręce
zioła na rany
i konanie
i szum aniołów
A teraz cisza
świsty miecza
I pot śmiertelny
i czekanie
na kamień z dawidowej procy
Tylko powietrze ścięte płacze
tylko horyzont ścięty drży
Za duży rozmach -
Trawa jest lepsza od ludzi
pogłębia oliwną zieleń
głowa na chwilę utonie
potem wypłynie czysta
bez rosy ludzkiego strachu
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2022
автор: Зоя Бідило