[b]І СІЛЬ… І ПОПІЛ…[/b]
В двоспіві неба і землі
Зродились музи грозові.
І зли́ва впала – кров в вогні.
І рвуться вени шовкові́
Від ґвалту цноти світу…
Гніт сказу лю́дяного цвіту
Під славень схибленого міту
Про непорочність заповіту,
Що чу́дні людяні книші́
У п’єці війн, в сажі іржі –
На згарищі любові. У тиші́…
На цвинтарі – всі всім чужі
Й споріднені у смерті – в сні.
Без вороття. І біль. Пустеля о́кіл.
В роз’ятреній душі, на дні –
Життя лиш сіль і мертвий попіл.
[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]8 жовтня 2022 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2022
автор: Гай-Нижник Павло