Ти ба, як неприємно нечестивцям,
коли з них вигамселюємо зло!
А хочеться, щоб кожен розплатився
за біль, що їхнє кодло принесло.
І ось вогонь розтерзує подальший
з мостів, якими пхаються до нас,
тоді як знову топляться у фальші,
визойкуючи те, що все гаразд.
Повторюють про «єдність» і «довічність»
подібно до обскубаних папуг,
нехай незрадно вбогі та комічні
для всякого з розсудливих навкруг.
Відвіку до варнякання охочі,
щоправда скільки ж наслідком біди,
тому й даремно їхні недозодчі
сколочують між різними мости!
[i]08.Х.22 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2022
автор: Прозектор