Побачу поля, одинокі в печалі,
Близькі до тенет і безмежжя в крові,
А надто тоді, коли неба немає,
І тихо співає провалля,- Живі...
За подих до щастя не зрушиться втома...
Спиню, що є сили, обмінні мости!
Знати не да́но ніколи й нікому -
Де залишу́сь у важезному сні.
Та попри тумани ще буде світило,..
Десь біля серця, в жилавій тіні́,
Бо зірка спинилась, але не згоріла -
Мабуть, пізнала, що то вже не ми...
03.10.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2022
автор: Сара Ґоллард