Невже так буває?

Я  стою  у  лузі  де  сховались  квіти,
Може  милий  погляд  відшукає  літо,
З  запахом  черешні,  що  манила  втішно,
Я  її  чарівність  пам'ятаю  вічно

Подивлюсь  навколо,  невже  так  буває,
Що  верба  з  струмочком  тихо  розмовляє?
Підійду  близенько,  сяду  та  спочину
І  згадаю  щемно  трепетну  хвилину

Розіллються  звуки  по  усій  окрузі,
Мабуть  вже  навколо  літечко  у  лузі,
Чи  весняна  казка  дивна  завітала,
Може  мила  осінь  листячко  листала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962003
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик