Холодно за плечі обіймає ранком
Осінь.
Ми як діти, вперто, граємо в мовчанку
Досі.
Та невже напитись захотілось болі
Знову?
Ніби в непогоді осінь із тобою
В змові.
Змішане дощами листя завихри́ло
Вітром .
А метелик пізній ще підняв би крила
В літо .
Вчора ще літалось, а сьогодні ранок
В сльози .
Я і не чекала, що мене поранить
Осінь .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2022
автор: Горова Л.