Бентежно огортає місто вечір,
проливши млу з багряні небокраю,
отож в облозі туги й холоднечі
тобі букет із листя назбираю.
Нехай нас підло версти розділили
і нині піднести його не зможу,
та вірю, що побачимося, мила,
невдовзі у годину знов погожу.
Ще вийде на прогулянці з тобою
сміятися й душевно розмовляти,
бо завжди зачаровуєш красою
і поглядом, освіжнішим від м’яти.
Мов сонячне проміння у негоду,
твій образ пригріває сіру осінь,
тож дякую талану при нагоді
за те, що нам зійтися повелося.
[i]ХІ.21 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2022
автор: Прозектор