Павук у лісі плів тенета,
гукав кохану тетерук,
а вже стріла із арбалета
летіла на пташиний звук.
На жаль так створена людина –
вбивати будь-що, будь-коли,
підступно ціляться у спину
іржею з’їдені стволи.
Ідуть війною брат на брата*.
Чи мо́, то їх веде лихий?
Знов одягають маскхалати,
забувши заповідь: «Не вбий»!
03.10.22р.
*Ідуть війною брат на брата – це не
про російське «братство», а взагалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2022
автор: Микола Соболь