Невже із тобою ми знали зеніти,
Невже малювали весною плоди,
І слали серпанками дивнії квіти,
Які крізь бетони безмежжя росли?
Усе це було... А чи ли́шиться віра?
Тільки не падай, благаю, - лети!
У чистім тумані любов твоя - сіра,
Я поверну її,.. хай восени.
І буде усе... Тільки згадуй, світися.
У синьому небі зведуться пісні.
Темному лісу на мить відгукнися -
У ньому не стихли твої солов'ї...
29.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2022
автор: Сара Ґоллард