Мені нема куди спішить,
Я просто хочу ще пожить,
І по землі ще походить,
Й небесну бачити блакить...
Діждатися кінця війни,
Там на війні наші сини,
І внуки там теж є мої,
І за них боляче мені...
Коли закінчиться війна,
Не зна ніхто й не знаю я...
І дуже хочеться мені,
Щоб вже прийшов кінець війні...
Щоб була тиша навкруги
І вільно люди всі жили...
Весною всі садки цвіли,
Й люди щасливими були...
Я знаю, що таке війна,,.
Вона в житті моїм була,
Хоч я тоді була й мала,
Та болі її відчула й я...
І та далека, й ця війна,
Мені знов душу обпіка...
Бо де війна, там і біда,
Глибока й вічна, як вода...
Мені нема куди спішить,
Та хочу я ще в світі жить...
І працювать, й читать, й писать,
І білий світ цей шанувать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2022
автор: геометрія