Повисло сонце над вербою,
що тягне віти до води,
якою плинемо обоє
в човні крізь повів резеди.
Навколо пуща розбуяла,
де гусне літній передзвін,
а течія несе помалу
кудись у край щасливих змін.
[i]10.Х.21 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2022
автор: Прозектор