Немає літа. Й осені нема.
Лиш вибухи ракети замість грому.
На Батьківщині нашій йде війна.
Така жахлива, ніби в сні страшному.
Немає смерті. І життя нема.
Де тварі ці паплюжать нашу хату.
Та скоро прийде лютая зима-
Нам допоможе знищити хвостатих.
Прийде весна. Все буйно зацвіте!
Відродяться села й міста із пепла.
Майбутнє нас чекає золоте.
А тварів цих- чекає вічне пекло!
28.09.2022р. 13-52
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2022
автор: НАСТУРЦІЯ