Зіятиме ніч у вінку листопаду,
Згадає про мальви самотній ліхтар.
Ми танцювати почнем до упаду,
Кожен про свій невимовний муар.
Ти в павутинні, а я - за тобою.
Кали́новий сік роз'єднає серця.
Хоча й забажаю, та біль не загою.
В тобі - океани, в мені - пустота...
Найглибше каміння поверхню всотає.
Ми одинокі, як жовта гора...
Листя і далі собі опадає,
А ніч - його мука і наша біда...
23.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2022
автор: Сара Ґоллард