Стелить осінь у дАлечі сИнями
Прохолодними.
Так хотілося знову просить мені
В неї подиву:
Де від кожного дня, що у зАході
Тоне барвами
Забивається серце у захваті
Небувалому.
Чи багато таких мені осеней
Подаровано?
Над цією ж тугою проносяться
Чорні ворони .
Над цією ж тривоги сиренами
Порозливані.
Тяжкі думи, у смуток спелЕнані
Поросли в мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2022
автор: Lesya Lesya