Закотився десь місяць під гірку,
Та й розтанув у тій новині.
Як же, друже єдиний мій, гірко
Розчиняти життя у вині.
Не одна стала ліжком канава,
Де я долю свою проклинав
У сорочці, що ніби кривава
Від пролитого з пляшки вина.
Вже не будуть такі, як раніше,
Розфарбовані мріями сни,
Мабуть, став набагато старішим
Той, кого залишили вони.
Постарішала навіть надія,
Що несла і свободу, і біль.
Тільки муза одна молодіє,
Як знаходить коханця собі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2022
автор: Zorg