Ми є. Ми існуємо. Любимо.
У нашій безмежній яві
Ми завжди були... і ми будемо
У мріях, у снах, в уяві.
Стожарами в скупченні зорянім
Серця, що дарують сяйво,
Буденністю світу нескорені,
Бо квітнуть небесним майвом.
Ми є. Ми існуємо. Зичимо
Всесвітнього блага й долі
Пестливої, що намурличемо
В обіймах міцних юдолі,
Де разом мандруємо в просторі,
Збираючи час у тлумку.
Хай злидні* обходять нас осторонь,
Бо маємо сяйну думку!
02.01.2022
*Злидні — у східнослов'янській міфології, зокрема українців і білорусів, — злі духи, які приносять у дім нещастя.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2022
автор: Олена Студникова