Коли розмовляють серця

Він  образився  і  пішов,
коли  дощ  за  вікном  ішов,
і  холодні  осінні  вітри  
замітали  листям  сліди...
Продували  наскрізь  пальто,
адже  був  він  для  них  ніхто.
Хоч,  насправді  хотіли  вони,
щоби  холод  і  дощ  восени
повернули  його  назад,
до  її  жіночих  принад,
до  її  теплих  рук  і  губ,
що  не  видали  жоден  звук.
Бо,  коли  розмовляють  серця
ті,  що  йдуть  —  повертаються.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2022
автор: Tanita N