Чи чуєш вихваляння солов'їні?. .

Чи  чуєш  вихваляння  солов'їні
у  скверах  між  багатоповерхівок?
А  бачила  алеї  у  цвітінні
і  в  пахощах  захмелених  бронзівок?..

Тобі  весна,  ймовірно,  гріє  душу,
клечаючи  пишнотами  розмаю,
тоді  як  у  моїй  хмурніє  стужа,
бо  мрії  про  побачення  плекаю.

Хіба  це  випадковість  небувала?
Оскільки  вже  мав  стільки  пережити
і  треба  ж,  як  усе  зійтися  мало,
аби  так  покохав  несамовито!..

Уперше  перестрів  таку  прекрасну,
поблиз  якої  з  волі  чи  неволі
пожежа  в  заребер'ї  не  загасне,
дотла  попелячи  тривоги  й  болі.

З  тобою  став  би  обраним  щасливцем,
коли  б  гуляли  в  затишку  каштанів,
що  навіть  час  би,  певно,  зупинився
від  заздрості  в  жаркому  хвилюванні.

Утім  від  ласих  марень  тільки  гірко,
адже  ява  розходиться  із  ними,
тож  меркнутиме  пристрасть,  ніби  зірка,
чиє  конання  буде  вічно  зримим.

[i]ІІІ.21  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960270
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2022
автор: Прозектор