Остання ніч

Іди  до  мене,  донечко,  удвох
мороз  лютневий  легше  пережити.
Чи  бачить  ці  тортури  з  неба  Бог
і  те,  які  безбожні  московити?
Лягай  ось  тут,  даремно,  що  підвал,
що  холодно  і  дуже  сильно  страшно
у  тебе,  доню,  надвисокий  пал.
Лягай-но  спати,  мила  моя  пташко…

Ні  хліба,  ні  водички,  ні  тепла…
І  янголи  чомусь  були  безкрилі.

Лише  імла.  Одна  лише  імла!
Отак  в  ту  ніч  удвох  й  заледеніли.
16.09.22р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2022
автор: Микола Соболь