Візьми мене як насолоду, –
ти шепотіла у свій час. –
Смакуй мою дівочу вроду!
Нехай вона підніме нас
аж до заласся і утіхи,
та до небачених висот!
Нещастя вищезне і лихо,
як під сапою зла осот.
Розрадою опісля втішся
та гіркотою закуси
чи зупинися на узвишші
і випий залишки роси…
Три діви разом, поодинці
окрасять дійство те п’янке,
життям даровані гостинці
і долі щастя нетривке…
15.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2022
автор: Олександр Мачула