Немов ліхтар в ранковий ліс
В незвичне безголосся раннє
Пробився промінь , щоб навкіс
Покреслити етюд в тумані.
Далекий барабанний дріб
По тиші сивій покотило,
Й листок, що майже догорів
Приліг на бурому настилі.
Так тихо, як на полотні
В безлюдній залі галереї.
Та знову лист упав до ніг
Неначе пляма акварелі .
Провислі струни павутин
Тремтять, оброшені туманом,
Десь вітер угорі притих,
ГіллЯм вколисаний старанно.
І в чарах осені, сумний,
Шепоче ліс про дивний спокій,
Що розіллється до весни,
Й живе занурить в сон глибокий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2022
автор: Lesya Lesya