За буї заплили в зорі,
Зорі милувались,
Як між ними чужі долі
В рідну об’єднались,
Як шляхи ті перетнулись,
Мов мередіани,
Перед нами відімкнулись
У майбутне брами
І в минуле озернулись
Спогадом із мушлі,
Як летіли, як тягнулись
Через Всесвіт душі.
Так і мушля пуста має
Спогад океану,
Він шумить у ній кохає,
Наче богом дану.
І в наступному житті
Запливем за зорі
Лиш удвох на самоті
В радості і горі…
Олександр Кармишев
12.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2022
автор: Oleksandr Karmyshev