Вересневі ночі, сонячні світанки
І легенько вітер доторкнувсь фіранки.
Птахи заспівали, квіти збагряніли,
Яблучка червоні вже в саду доспіли.
І калина наша — червоне намисто,
Біля неї завжди тепло й урочисто.
І повітря пахне медом та нектаром,
Ще й серця любов'ю зігріває жаром.
Літо вже минуло, осіінь не барилась,
Верба до водиці гіллячко схилила.
Знаєш, сонце гріє, бо ще силу має,
Серце про кохання ніжно промовляє.
Човен щастя повен, квітів і чар-зілля,
Як довкола глянеш — прекрасне довкілля.
Хай життя квітує, родить зерно рясно
І слова кохання промовляють вчасно.
09.09.2022 @ Галина Гук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2022
автор: Аквілина