До мами
Надворі вже смеркло,пташки затихають.
Втомившись , присяду. про маму згадаю.
Листа написав би, та нікуди слати,
Померла давно моя рідная мати.
Матусю, рідненька, пробач мене мила,
Що вже стільки років не був на могилі.
Що не сповідався життя як проходить,
Що внучки дорослі, що правнучка ходить.
Що долі гіркої зазнала країна -
напала орда на мою Україну.
Напали зненацька, як таті лихії,
Руйнують країну, руйнують надію...
Знов рідне село захопили фашисти,
Тепер це "рашисти" , взяла б їх нечиста.
Проте Україну орді не здолати,
Тому що для всіх нас вона НЕНЬКА МАТИ ,
А матір віддати. що душу продати...
ЛУГАНСЬК 06.07.2022 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2022
автор: Мехті Волас