Зло властиве до людського життя, його природи.
Призвело до не злічених злочинів, страшних страждань...
Це дефект чи порочність суспільства нашого роду?!
Що ж істота до самоаналізу ще не здатна.
Впевнена вона сьогодні більш у своїй правоті.
Мабуть, це месіанський чад кожного є століття.
Це війна проти ворогів праведності і тільки,
Щоб розчистити ділянку для раю ненаситних...
Владні люди знову виявляють своє свавілля,
Їх людська природа перетворила на огидне...
На марксизм, нацизм, рашизм, що розлилися у світі.
Сіють ворожнечу, війни... Собі несуть і гибель!
Тож війна - форма самовдоволення товсточолих.
Вірю, розіб'єм ми орду ненаситну російську.
Більш не пустим біду в Україну, це горе чорне.
Мабуть, українського народу це є месія!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2022
автор: Маг Грінчук