Зітхає море в надвечірнім Коктебелі…
Гуде розгублене і неприкаяне.
У співрозмовниках – мушлі та ще биті скелі
І небо ще …наляканість, розкаяння.
…Човни лишають люди, гальку поліровану.
Ховають очі хвилі, і пірнають вглиб.
Мов, розбирає море береги на органи
За те, що у загрозу, у відро смоли
Перетворили його, ніжне, неповторне.
17.08.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2022
автор: Юхниця Євген