На баштані неба -
забагато місця,
із огудинь хмарних -
плутанок примарних,
визирає місяць,
а дощу потреба.
І висить, як диня,
в ласках надвечір'я.
Зорі - горошини,
світлі квасолини
у стручках - сузір'ях.
Всесвіт - господиня.
Кавуни тріщали -
громові утіхи,
сипались зернини -
дощові краплини.
В урожайні міхи
ми плоди збирали...
на баштані неба. 29.08.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2022
автор: Lana P.