ЛІта

Вже  перші  мідяки  розсипалися  бруком,
Скрипаль  сповільнив  рух,  розтягуючи  звук,
Розморений  підвечір  в  сінях,  теплим  пухом,
Лиш  чути  шурхіт,  гуп,  розбитих  вітром  душ,
Смак  прохолоди,  крапля  запотілим  рухом
Ховається  теплом  в  сплетінні  ніжних  рук,
Продовжується  літо,  медовим  поцілунком,
Закоханих  у  сонце,  жовтогарячих  груш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2022
автор: Валерій Лазор