Туман забився у затишну балку
Вузлом скрутившись, як рушник махровий.
На головах кущів, обмитих ранком,
В патлаті коси сховані обнови.
Над сивою туманною чалмою
Вже сонце підіймається нестримно,
Тепер колюча тішиться собою
Уся немов обсипана бурштином.
Стоїть картина та перед очима,
Де навіть вітер трави не колише.
І ніби звідусіль туди шипшина
Зійшлася дозрівати у затишші .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2022
автор: Lesya Lesya