Дороги стогнуть і згинаються від масси.
Літу кінець, та не кінець війні.
Війська заполонили усі траси ,
Ідуть вперед, притислись до броні.
Нарешті наступ, голову піднявши,
Старий Херсон, стрічай своїх дітей!
Плечі розправ, знамена поскидавши ,
Де триколор й корона для курей.
Допоможи Господь вершити Правду,
Синів своїх від кулі захисти.
В них Батьківщина спереду й позаду,
А нашім дітям ще рости й рости.
Вже досить за Вкраїну помирати,
Закарбувався вислів на віки.
За Україну тепер будум убивати,
Так що готуйте труни і вінки.
І як писав колись Тичина ,
Свої пророчії слова
"Я єсть народ, якого Правди сила
Ніким звойована ще не була..."
Йдемо вперед, йдемо до Перемоги!
Із нами Правда! Биймо ворогів!
Тут наше все і поле і дороги
І Крим теж НАШ! Бо Бог цього хотів!
30.08.2022р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2022
автор: Степан Олександр